Наведено геологічно та статистично обгрунтовані дані про середні значення розподілу хімічних елементів, петрогенних оксидів, фізичних властивостей у головних петрографічних типах гранітоїдів Українського щита. Висвітлено загальні риси еволюції гранітоїдних порід щита, описано палеогеодинамічні особливості процесів гранітоутворення. Викладено загальну характеристику металоносності гранітоїдів щита.

Приведены геологически и статистически обоснованные данные о средних значениях распределения химических элементов, петрогенных оксидов, физических свойств в главных петрографических типах гранитоидов Украинского щита. Освещены общие черты эволюции гранитоидных пород щита, описаны палеогеодинамические особенности процессов гранитообразования. Представлена общая характеристика металлоносности гранитоидов щита.

Наведено комплексну петрофізичну характеристику гранітоїдів району Східного Приазов'я, встановлено залежності розподілу їх фізичних властивостей від основних петроречовинних і петроструктурних чинників. Побудовано алгоритми одержання інформації генетичного спрямування щодо фізичних властивостей гранітоїдів, визначено петрофізичні типи порід. З'ясовано закономірності просторового розподілу петрофізичних типів, з урахуванням яких реконструйовано умови утворення гранітоїдів Східного Приазов'я. Обгрунтовано доцільність використання петрофізичних типів порід як геологічних об'єктів з металогенічною спеціалізацією. Визначено характерні особливості морфології магнітного поля, що утворюється над площами поширення петрофізичних типів порід досліджуваного району.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.428 в641.8

Рубрики:

Акустичний, ультразвуковий, сейсмічний каротаж

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні риси умов формування гранітоїдів пізніх етапів тектоно-магматичної активізації Українського щита і їх зв'язок з палеогеодинамічними обстановками.

Для складнопобудованого напружено-деформаційного середовища із активною геодинамічною ситуацією визначено низку ознак складу і фізичних властивостей порід, які використано в якості оціночного прогнозу локальних землетрусів.

Показано придатність застосування електромагнітних провісників землетрусів для їх прогнозування за умов локальності сейсмопрояву. Проаналізовано пре- та косейсмічні електромагнітні ефекти. Оцінено часово-просторові параметри області прояву, умови генерації та характеристики середовища, оптимальні для фіксації надкороткотермінового (косейсмічного) електромагнітного провісника локального землетрусу.

По результатам исследований особенностей распределения химических элементов в плюмазитовых гранитах Украинского щита математическими методами установлено, что большинство литий-фтористых гранитов сформировано вследствие метасоматических превращений гранитов стандартного геохимического типа, которые были для первых субстратными породами. Поскольку емельяновские и игнатпольские рапакививидные граниты коростенского комплекса являются переходными образованиями к гранитам литий-фтористого геохимического типа, то в поле их развития можно ожидать выявления секущих тел циннвальдитсодержащих микроклин-альбитовых, а также гранитов пержанского типа, продуктивных на редкометалльное оруденение. Аргументируется также, почему граниты каменномогильского комплекса, которые по геохимическим параметрам относятся к породам этого же геохимического типа, являются менее интересными для геологов с точки зрения их практической значимости.

Для гранитоидов Приазовского блока Украинского щита петрофизическим анализом установлены три типа тектонофизических условий формирования.

Надано основні відомості із загальної геології, геоморфології та інженерної геології. Розглянуто будову Землі, речовинний склад гірських порід, геологічні процеси. Наведено геоморфологічну характеристику основних форм рельєфу та їх утворення. Приділено увагу методам і видам сучасних інженерно-геологічних досліджень.

Мета досліджень - оцінка застосовності електромагнітних провісників від локальних землетрусів, які формують слабкоамплітудні електродинамічні явища в комплексі з гео- та петрофізичними даними. Дослідження просторово-часового зв'язку сейсмомагнітних ефектів із фізичними характеристиками геологічного середовища, чутливих до зміни напружено-деформованого стану, можна використовувати під час створення нових несейсмічних методів прогнозу локальних землетрусів. Результати математичного моделювання часово-просторових характеристик електромагнітного провісника, обумовлених дією пружних хвиль від локальних землетрусів на території Карпатського геодинамічного полігону, зіставлено з результатами геофізичного дослідження території, що передбачало структурно-геодинамічне картування, еманаційну зйомку, еманаційний моніторинг, магнітомінералогічне та петрофізичне вивчення ефузивних порід. Розраховані сейсмомагнітні ефекти від серії регіональних землетрусів Закарпаття мають складний просторовий розподіл. Значущі величини сейсмоіндуктивної компоненти намагніченості приурочено до вузьких локальних зон і пунктів підвищеного еманопрояву складного торон-радонового режиму еманування, а найбільші її знакозмінні значення пов'язано з площами розвитку ефузивних порід з генерацією розсіяних феромагнетиків, які містяться безпосередньо в кристалах піроксенів і плагіоклазів. Петромагнітне вивчення феромагнетиків такого типу показує їх належність до фаз високотемпературно-окисненого магнетиту та низькотемпературного маггеміту. Вперше розраховано часово-просторові характеристики сейсмомагнітних ефектів (приріст електромагнітної індукції) від слабких землетрусів для території Карпатського геодинамічного полігону та показано їх фізико-речовинний і структурно-геодинамічний зв'язок з ефузивними породами регіону. За результатами досліджень встановлено локальні зони на території полігону, де спостерігаються значні сейсмомагнітні ефекти й аномальні еманопрояви. Моніторингові спостереження в цих зонах варіацій геомагнітного поля, вимірювання концентрацій Rn (i To) в грунтовому повітрі та підземних водах, разом із сейсмометричною інформацією надасть можливість накопичити широкий експериментальний матеріал для створення надійних моделей електромагнітного провісника землетрусів.

Уперше для території помірного екологічного ризику та зануреної частини кристалічного фундаменту одержано дані щодо структурного та функціонального розподілу радонового геогенного потенціалу. Результати досліджень можуть бути покладені в основу під час планування подальших радонових програм, у тому числі моніторингу за спостереженнями еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону. Аналіз факторно-просторової компоненти геогенного радонового потенціалу показує її відповідність лінійній моделі, що має декілька вкладених моделей з відмінними просторовими розмірами. Найбільші просторові кластери розмірністю понад 150 км найімовірніше пов'язані з кліматичним чинником, кластери понад 5 км - з поширенням різних типів грунту. Дрібніші просторові кластери співвідносяться з характеристиками геоморфологічно-ландшафтної будови території. Універсальність моделі відповідає речовинній складовій геогенного радонового потенціалу - автохтонному вмісту радію в часточках грунту. Застосування геогенного прогнозування, яке виконано за допомогою геостатистичних методів, надає змогу коректніше виконувати масові вимірювання рівнів радону в повітрі приміщень і грунті, закладати моніторингові точки спостережень на територіях з високими дозовими навантаженнями, планувати ресурси для проведення радіологічних вимірювань і захисних заходів.

Приведены результаты комплексных исследований петрофизических свойств коллекции образцов пород визейского яруса из скважин Лохвицкой зоны Днепровско-Донецкой впадины (песчаников и песчаников алевритистых в интервале глубин 5060 - 5600 м и известняков в интервале глубин 5960 - 6200 м). Определены коэффициент пористости, удельное и относительное электрическое сопротивление, скорость распространения продольных и поперечных волн, объемная магнитная восприимчивость пород. Исследование электрических и акустических свойств проводилось в атмосферных и смоделированных пластовых условиях на сухих и насыщенных моделью пластовой воды породах. Относительное снижение коэффициента пористости пород при изменении атмосферных условий на пластовые составляет от 5,5 до 25 % (среднее 11,5 %). Среднее значение электрического сопротивления песчаников превышает аналогичный показатель песчаников алевритистых в 1,2 раза, а известняков - в 12 раз. Установлено, что в результате закрытия микротрещин и деформации порового пространства электрическое сопротивление пород возрастает с увеличением давления. Сухие песчаники и песчаники алевритистые по средним значениям скоростных параметров практически не различаются, а известняки характеризуются повышенной скоростью распространения (примерно на 30 %) поперечных волн. Насыщенные породы почти не различаются по средним значениям скорости распространения поперечной волны. Среднее значение скорости продольных волн в песчаниках превышает на 17 % этот показатель для песчаников алевритистых. Объемная магнитная восприимчивость исследованных пород изменяется в довольно широких пределах. Высокими ее значениями характеризуются песчаники, у известняков среднее значение этого параметра в 58 раз меньше. По средним значениям физических параметров песчаников и песчаников алевритистых четко прослеживаются прямая зависимость между магнитной восприимчивостью, плотностью и электрическим сопротивлением и обратная - между данными параметрами и пористостью. Результаты исследований могут быть использованы для определения перспективности пород разного состава, моделирования их свойств для различных глубин залегания и количественного определения структуры их пустотного пространства. Полученные зависимости между различными параметрами позволят уточнить интерпретацию данных геофизических исследований скважин.

Наведено результати геолого-геофізичного вивчення гранітоїдів тектоно-магматичної активізації (ТМА) Українського щита (УЩ), їх порівняння з подібними утвореннями Центрального Казахстану та Західного Забайкалля. Комплексно проаналізовано за широким спектром речовинно-фізичних параметрів гранітоїдні комплекси УЩ, установлено ряд ознак, пов'язаних із їх петрогенезисом (умовами формування, стадією прояву ТМА, її виду та територіальної належності), рідкіснометалевою і рідкісноземельною спеціалізацією. Виконано математико-статистичну обробку петрофізичної і петрогеохімічної інформації, що забезпечила об'єктивність при створенні палеогеодинамічної моделі щодо визначення факторів формування рідкіснометалевої спеціалізації гранітоїдів ТМА УЩ, розрахунку "ознакових" пошукових образів для металогенічного прогнозу.

Узагальнено результати геофізичних робіт зі створення геолого-геофізичної моделі Приазовського мегаблока Українського щита та комплексних геологічних досліджень найбільш поширених і рудовмісних гранітоїдних утворень. Розглянуто зв'язок геофізичних полів з речовинним складом порід, їхню латеральну петрофізичну зональність. Проведено критичний аналіз щодо валідності виділених НСК (Національна стратиграфічна комісія) України гранітоїдних комплексів, їхніх об'ємів і позиції в розрізі земної кори регіону. Проведено оцінку потенційної рудоносності порід.

На прикладі головних петрографічних типів продуктів пізньокайнозойського магматизму в межах Карпато-Динарського та Кавказького сегментів Альпійського покривно-складчастого поясу Східної Європи наведено геологічні та статистично обґрунтовані дані про середні значення розподілу широкого спектра хімічних елементів, петрогенних оксидів, фізичних характеристик, які можуть бути використані як реперні при місцевих і регіональних зіставленнях, палеогеодинамічних реконструкціях. Розглянуто окремі характерні аспекти практичного використання масової петрогеохімічної та петро-фізичної інформації як для території цих регіонів, так і Українського щита.